Про жіночу долю

 Вересень тихо ступає,

Осінь щось тихо шепоче,

Вітер у полі блукає,

Доле моя ти жіноча...

Доле моя незрадлива,

З сумом чекаєш на мене,

Щастя таке нетривале - 

Промчало повз мене шалено

Де ти , мій рідний, коханий -

Ось вже три роки без тебе -

Скільки живу я самотня - 

Стільки терпіння у тебе!