Методична скарбничка. Українська мова ( розробки уроків)

         Відкритий урок...

Тема уроку української мови  у 10 класі

 Лінгвістична лінія: Джерела української фразеології. Роль фразеологізмів у мовленні.

Комунікативна лінія: Виразне читання текстів, усні висловлювання.

Культурологічна лінія: Крилаті вислови біблійного походження як одне з джерел української фразеології.

Мета уроку:

Навчальна: Поглибити знання учнів з теми «Фразеологія», визначити роль фразеологізмів у мовленні.

Розвивальна: Розвивати навички використання фразеологізмів в усному і писемному мовленні учнів, продовжувати роботу над збагаченням їхнього мовлення крилатими висловами.

Виховна: Сприяти духовному розвиткові старшокласників.

Обладнання:

 1.Узагальнюючі таблиці «Фразеологізми в українській мові», «Зміна значень крилатих слів (у контексті та у сучасній українській мові)»;

2.Картки-інформатори.

3.Тематична виставка книг:»Біблія», А.П.Коваль «Спочатку було Слово», збірки прислів’їв і приказок, фразеологічні словники.

4.Мікрофон.

5.Навчальний матеріал учителя.

Тип уроку: удосконалення практичних умінь і навичок.

Епіграф до уроку:

«Спочатку було Слово,

І Слово було в Бога,

І Слово було Бог».

Євангеліє від Івана, 1:1

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань:

1.Репродуктивна бесіда

- Що вивчає фразеологія як розділ мовознавчої науки?

(Фразеологія (від гр.phrasis – вислів і loqos – поняття, вчення) – це: 1.Розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення. 2. Склад фразеологічних одиниць і висловів мови.)

- Що називаємо фразеологізмом?

(Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення.)

- Чим характеризуються фразеологізми?

(Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні.)

- Як за семантичною злитістю компонентів класифікував фразеологізми мовознавець В. В. Виноградов?

(Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення).

- Що входить до складу фразеології?

(До складу фразеології входять ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прислів’я, приказки, стійкі формули, звороти науково-термінологічного характеру, афоризми тощо.)

- Які називаємо крилатими висловами?

(Крилаті вислови – часто повторювальні влучні словесні формули, джерело яких може бути встановлене. До них належать вислови відомих людей, цитати з творів письменників, з античної літератури, біблійні та євангельські вислови).

 - Назвіть основні джерела фразеологізмів.

2.Робота з узагальнюючою таблицею «Фразеологізми в українській мові»:

Уважно роздивіться таблицю. Чого не вистачає у ній? Доповніть власними прикладами.

Значення	Вид за ступенем злитості	Групи фразеологізмів
Фразеологізм має своє особливе узагальнене фразеологічне значення, що не складається з окремих  лексичних значень його компонентів.	1.Ідіома – стійкий зворот, що виражає єдине поняття. Ідіому можна замінити одним словом. 2.Фразеологічне сполучення – такі стійкі звороти, компоненти яких легко виділяються. Сполучення не можна замінити одним словом.	1.Фразеологічні зрощення – стійкі неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму. 2. Фразеологічні єдності – семантично неподільні і цілісні, але в них цілісна семантика частково мотивується значенням слів, що становлять фразеологізм 3.Фразеологічні сполучення – такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, але конкретизується в постійному зв’язку з іншими словами.

III. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

1.     Слово учителя:

Сьогодні на уроці об’єктом нашого вивчення буде Книга Книг – Біблія, книга Нового Заповіту, а саме: Євангеліє від Матвія.

 У кожній літературній мові є крилаті слова – культурний фонд нації. Спочатку крилаті слова потрапляють у мову людини як її пасивний запас. Вона приблизно знає, що означають ці слова і дуже приблизно про їх походження. Щоб крилаті вислови увійшли у ваш активний словник, ви повинні точно знати, звідки вони вийшли, що означають у рідному контексті, та як їх можна доречно вжити у власному мовленні.

IV.Удосконалення практичних вмінь і навичок учнів:

1.     Усні повідомлення учнів:

Учень: Біблія – це священна книга християн. Ця книга описує створення світу (Старий Заповіт) та земне життя Ісуса Христа (Новий Заповіт).

Основний текст Біблії складається з двох частин: Старого Заповіту та Нового Заповіту. Тому її ще називають Книгою Книг.

 Серед книг Нового Заповіту популярні Чотири Євангелія ( від Матвія, Марка, Луки, Івана), книги Дій святих апостолів, Послань святих апостолів, пророцька книга («Одкровення Івана Богослова»).

Учень: Євангеліє від Матвія написане між 85 і 110 роками. Писалося воно грецькою мовою. Вчені піднімають питання про авторство Євангелія. Врешті-решт вони прийшли до думки, що цю книгу написав не апостол Матвій, а хтось інший (теж Матвій, теж іудей, але не житель Палестини).   

Переважна більшість крилатих слів євангелійського походження походить саме з Євангелія від Матвія ( за нашими підрахунками, 63 крилатих слова).

2.Словникова робота

Для розуміння лексичного значення слів, якими будемо оперувати, зверніть увагу на короткий словник.

Апостол ( з грецької) – «посланий», «учень», «послідовник», «учитель»)- один із 12 учнів Христа, посланих ним проповідувати Євангеліє. У переносному значенні – носій і проповідник нового.

Біблія (з грецької – «книги»). Слово прийшло до нас через латинську мову. Походить від назви сирійського міста Гевал (його грецька назва – Бібліос), де виробляли папірус. У переносному значенні – дуже важлива книга, ідея, вчення.

Волхви (церковнослов’янське) – «чарівники».

Євангеліє ( з грецької) – «благовістя», «добра вістка», «добра новина». Це назва чотирьох книг, що увійшли до Нового Заповіту. В переносному значенні – книга, в якій викладаються основи якогось вчення.

Ісус (давньоєврейське) – «спаситель».

Хрест (церковнослов’янське) – дуже давній символ; як символ Ісуса поширюється з V чи VI ст., майже після 100 років після відміни імператором Костянтином Великим смертної кари через розп’яття.

Церковнослов’янська мова – це мова, якою користувалися як книжною, писемною слов’яни IX-XI ст.. В її основі – давньоболгарська мова.

Ікона (з грецької) – «зображення», «образ». Слово з’явилося з прийняттям християнства і через церковнослов’янську мову прийшло до нас.

3.Робота учнів з текстами (у кожного учня – Біблія, було дане випереджувальне завдання).

а) Цитування учнями Біблії;

«Мудреці зо сходу поклоняються Ісусові»

Вірш 2»Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: »Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.»

«Проповідь Івана Христителя»

« Тими ж днями приходить Іван Хреститель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже:» Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!». Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи:» Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!»

«Ісус розпочинає проповідь, і вибирає Собі перших учнів»

«…І він каже до них:»Ідіть за Мною – Я зроблю вас ловцями людей!»

«Про піст»

«…І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, - одне й друге збережено буде».

«Завдання апостолів»

«Ви – сіль землі. Коли ж сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми».

«Не кляніться»

«Ваше ж слово хай буде: «так-так», «ні-ні». А що більше над усе, то те від лукавого».

«Про молитву»

«Отче наш, що єси на небесах!

Нехай святиться Ім’я Твоє,

Нехай прийде Царство Твоє,

Як на небі, так і на землі.

Хліба нашого насущного

Дай нам сьогодні,

І прости нам довги наші,

Як і ми прощаємо

Винуватцям нашим.

І не введи нас у

Випробування, але визволи

Нас від лукавого.

Бо Твоє є царство, і сила,

І слава навіки. Амінь»

«Покладіть на Бога надію свою!»

«Отож, не журіться про завтрашній день, - бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!»

«Не судіть своїх ближніх»

« Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас…»

«Стережіться фальшивих пророків»

«Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині – хижі вовки.»

« Не будуйте на піску»

« А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, - подібний до чоловіка того, що дім свій збудував на піску».

« Притча про кукіль»

« Іншу притчу подав Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. І прийшли господареві раби, та й кажуть йому:»Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль? А він їм відказав:»Чоловік супротивник накоїв оце». А раби відказали йому:»Отож, - чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали? Але він відказав:»Ні, - щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом з ним і пшеницю. Залишіть, - хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов’яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї».

«Хто вірує, той не має нічого неможливого»

«Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали:»Чому ми не могли його вигнати?» А він їм відповів:»Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете:»Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого! Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом»

«Притча про таланти»

«…І я побоявся, - пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє…. Бо кожному, хто має, дається йому та й додається, хто ж не має, - забереться від нього й те, що він має.»

«Останній суд»

«…Цар відповість і промовить до них:»Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили…»

«Суд над Ісусом у Понтія Пилата»

«І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більше стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав:»Я невинний у крові Його! Самі ви побачите…»

б) виділення слів, що стали крилатими, та укладання фразеологічного диктанту:

4.Фразеологічний диктант

Дари волхвів, голос волаючого в пустелі, не хлібом єдиним буде жити людина, ловці людей, ловці душ, влити нове вино в старі міхи, сіль землі, від лукавого, хліб насущний, злоба дня, не кидати бісеру перед свинями, вовк в овечій шкурі, дім будувати на піску, відділяти кукіль від пшениці, заблукана вівця, віра горами двигає, зарити (закопати) талант (скарб) у землю, менший брат, умивати руки.

5.Робота з узагальнюючою таблицею:

Зверніть увагу на таблицю. Зробіть висновок, чи змінилося значення крилатих висловів ( порівняйте значення у контексті та в сучасній мові)

Крилатий вислів	Первинне значення	Вторинне значення
1.Дари волхвів	Волхви – мудреці, могутні люди, яким багато дано	Про несподівані багаті подарунки або приємну несподіванку
2.Голос волаючого в пустелі	Голос того, хто волає, закликає готувати в пустелі прихід Ісуса	Даремний заклик до кого-небудь, залишений без відповіді, ніким не підтриманий
3.Не хлібом єдиним буде жити людина	Людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб; для неї духовні запити не менш важливі. «хліб» = «їжа», «напої», «матеріальні блага»	«хліб» = «харч». Те ж значення
4.Ловці душ, ловці людей	Вживається в прямому значенні	Люди, які справляють велике враження на інших

5.Влити нове вино в старі міхи	Не можна створювати щось нове, не порвавши зі старим	Те ж значення
6.Сіль землі	Вживається тоді, коли йде мова про творчу силу народу, про тих, хто виділяється своєю значущістю і є світлом для інших	Те ж значення
7.Від лукавого	Щось зайве, неправильне, шкідливе	Те ж значення
8.Хліб насущний	Вживається на позначення щоденних людських потреб (вузький зміст); як узагальнена назва того, без чого не може жити людська душа (ширший зміст)	Те ж значення
9.Злоба дня	«злоба» -«турбота», «злоба дня» - щось на сьогодні найважливіше, те, що хвилює людей зараз	Те ж значення
10.Не кидайте бісеру (перлів) перед свиньми	Не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні зрозуміти вас і не погодяться з вами	Те ж значення
11.Вовк в овечій шкурі	Коли говорять про лицеміра, який свої злі наміри ховає під личиною добродушності	Те ж значення
12.Дім будувати на піску	«…хто не слухає моїх слів… подібний до чоловіка необачного»	Коли щось робиться непродумано, наспіх, недбало (про роботу чи поведінку)
13.Відділяти кукіль від пшениці	Відокремлювати щось від корисного, погане – від хорошого	Те ж саме
14.Віра горами двигає	Образно підтверджує думку	Найбільші труднощі перемагають ся вірою в правильність поставленої мети
15.Заблукана вівця	Образний вислів про людину, яка може помилятись	Вислів давно відірвався від тексту і вживається досить широко
16.Зарити (закопати) талант (скарб) у землю	«талантон» - слово вживалося для позначення ваги. Не використовувати наявних можливостей, загубити обдарування	Слово стало синонімом «видатні здібності» - «талант». Значення – те ж.
17.Менший брат, найменший брат	Пряме значення слова	Збірний образ трудящого люду.
18.Умивати руки	Ухилятися від відповідальності	Значення те ж

6.Ілюстрація прикладів з використанням крилатих слів ( з творів українських класиків і сучасних авторів)

Завдання: Прочитайте цитати, підібрані з творів українських письменників. Знайдіть крилаті слова, поясніть їх значення та роль у контексті. Зробіть висновок про використання фразеологізмів .

1.«Марія сина привела.

Єдиную тую дитину,

Що нас од каторги спасла!

І пресвятая, неповинна,

За нас, лукавих, розп’ялась!» (Т.Шевченко)

2. «-  За що ж ти, Пречиста Божа Мати, так невблаганно караєш мене?» (О. Довженко).

3.»О матері! Щасливі тричі ви,

Коли про вашу любую дитину

Не дбають ні царі, ні мудрії волхви.» (Леся Українка).

4.»Вночі ворота Лаври не гостинні,

Даремно тут і возвишати глас.

Глас вопіющого в пустині,

Напевно, був чутніший, як у нас.» (Л.Костенко).

5.»Харч у його «льогкая», бо в писанні сказано:»Не одним хлібом жива буде людина, а їй треба ще й до хліба…» (Остап Вишня).

6.»Прости їм, Боже, встид

І відпусти їм гріх.

Ловці душі в твоїй слід

Біжать з усюд усіх!» (В.Стус)

7.»…Важко навіть перелічити всі галузі культури, які живили думку і творчість Франка, які він по-новому в собі пережив, переходячи від їх засвоєння і від наслідування до оволодіння ними, до оригінальної поезії, яка вливала в старі бурдюки нове вино» (О.Біленький).

8.»Дев’ятий вал… Чи ж то була вода,

Що марне так розбилася об кручу?

То ж  сіль землі, то ж сила молода

Ішла на смерть, на згубу неминучу».(Леся Українка)

9.»Ну, що ж, коли продовжити ваш образ, то політика в нього, може, й від лукавого, але така Божа іскра сяє в багатьох його творах!» (М. Стельмах)

10.»Люба мамочко! Отримали ми вчора гроші, - спасибі тобі за них, тепер уже «хліб насущний» надовго забезпечений». (Леся Українка, лист до матері, 28.01.1894р.).

11.»Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй, зроби з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня». (Ю. Яновський).

12.»Цинічно, мамо, і не милосердно

Мечеш ти те, що найвище, найкраще,

Чим величаться б могла віковічно

Як архітвором –

Свиням під ноги» (І. Франко).

13.»-О-о, ви думаєте! Сірі вовчики, наділи овечу шкуру та такі тихі стали. А тоді, як казали вам не ловити риби, то ви якої співали?» (Панас Мирний).

14.»Отже, коли тягли наше образотворче мистецтво до наслідування безживних візантійських зразків, то будували вони свою будову на піску». (М. Рильський).

15.»Відсій кукіль і відбери зерно,

Посій його і не жди, як зійде ряснотою,

А прагненням своїм і працею крутою

Доглянь і перевір, яке на зріст воно». (Т. Шевченко).

16.»Тільки Дух може оживити, підняти людину і повести її на заповідану гору, адже віра горами ворушить». (Є. Сверстюк).

17.»- Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця!» .          (П. Панч).

18.»Я певно свій талант не закопаю,

Добром своїм рад другим я служить.» (І. Франко).

19.»З народною волею народилася і любов до меншого брата, народилося народолюбство». (Панас Мирний).

20.»Коли до якогось журналу надходив мій рукопис, то це викликало переполох, шепіт і умивання рук…»(Є. Сверстюк).

7.Робота у творчих групах:

Завдання:

а) Введіть у власні висловлювання крилаті вислови біблійного походження (на вибір). Це може бути твір-роздум або 

б) Складіть усне повідомлення на тему «Роль фразеологізмів в українській мові», спираючись на інформацію, подану в опорних картках. Введіть власні судження про роль крилатих висловів біблійного походження в українській мові.

Опорна картка

Фразеологія української мови – це її багатство й окраса.

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів.

Поширюють знання про безмежний світ людини.

Виховують повагу до народу-мовця.

Поповнюють мовний запас своєрідними кришталевими висловами, які з дивною влучністю виражають суть нашої мови й народного досвіду, розуміння їх під час читання художніх творів.

Більшість фразеологізмів має образне значення й використовується як прикраса або надає певну оцінку тексту.

Добірна, фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує.

V.Підсумкова бесіда за матеріалом уроку:

1.Бесіда за лінгвістичною лінією:

- Назвіть джерела української фразеології книжного походження релігійного спрямування.

- Чи змінилося значення крилатих висловів біблійного походження  в аспекті: первинне значення (контекстуальне), вторинне значення ( у сучасній українській мові)?

-  Яка роль фразеологізмів у мовленні? (одним реченням).

 2.Бесіда за культурологічною лінією:

(за допомогою методу «Мікрофон» з’ясувати з учнями питання: «Як я розумію епіграф до уроку?» )

VI.Підбиття підсумків уроку:

1.Опитування учнів

- Що ви очікували від уроку?

- Чого ви навчилися?

- Що вам не вдалося і чому?

- Де ви можете використати отримані знання?

2.Виставлення й мотивація оцінок.

VII.Формулювання домашнього завдання і коментар щодо його виконання.

Високий рівень: написати за одним із крилатих висловів (за вибором) твір-роздум.

Достатній рівень:

 скласти речення, використовуючи крилаті вислови.

    Початковий рівень: запам’ятати крилаті вислови.

ВІДКРИТИЙ УРОК...

 Клас: 8-А                                                                                    дата:  01 березня 2017

Тема уроку: Односкладне речення як частина складного речення. Використання односкладних речень у текстах художнього  стилю.

Мета уроку:

Навчальна: навчати учнів виділяти односкладні конструкції як частини складного речення, поглибити знання з теми «Односкладне речення»;

Розвивальна: формувати навички моделювання таких складних речень, які містять односкладні конструкції, удосконалювати навички робити синтаксичний розбір односкладного речення, розвивати усне й писемне мовлення, формувати  дослідницькі навички         

Виховна: на прикладі дібраних речень формувати естетичний смак,    виховувати любов до красного слова, до творів красного письменства

Тип уроку: комбінований, урок - дослідження

Опорна термінологія: синтаксис, односкладне речення, підметово – присудковий центр речення, суб′єкт, речення з означеним  суб′єктом,  речення з   неозначеним  суб′єктом ,   речення з узагальненим  суб′єктом, речення з нульовим  суб′єктом, речення з непрямим  суб′єктом, речення з синкретичним   суб′єктом, інфінітивні речення 

Обладнання: навчальний матеріал учителя, опорні таблиці

Міжпредметні зв′язки: українська література

Очікувані результати:

учні повинні знати і вміти:

-         Виділяти підметово- присудковий центр речень і на основі цього робити висновок про вид даного речення;

-         Пояснювати орфограми та пунктограми;

-         Моделювати складні речення з односкладними конструкціями

-         Добирати з тексту приклади односкладних речень, характеризувати їх

Література до уроку: підручник,

оповідання М. Коцюбинського «Дорогою ціною»

Епіграф до уроку:

«…в односкладних реченнях чітко не виражені ні підмет, ні присудок, тому слід стверджувати про головний член речення, який формально можна ототожнювати з підметом чи присудком»

(О. Шахматов)

Перебіг уроку

1. Вступна частина

1.1. Привітання, створення позитвного налаштуання на урок

2. Основна частина

1. Орфоепічна хвилинка

Знайдіть неправильно наголошені слова

чергОвий, вантАжівка, аджЕ , подрУга, кропИва, бадилИна, рУкопис, лЮблю, індИк, ненАвисть, тарІлки (Н.В множини) , вченнЯ, сантИметр, обІцянка, віршІ, однолІток, мережА, олЕнь, одИнадцять, чотирнАдцять, чорнОслив. сердИти, прИязнь, навчАння, перепУстка, Атлас, атлАс, мАбуть, мабУть

2. Орфографічний практикум

Піддашшя, під′яр′я, глитати, перепеленя, стриміти, оселитися, ущемити, лелеченятко, шелестіння, клекотіти, джмелі, берегиня, блищати. кишмиш, екстремальний, пелена, гребінець, гребінчик, камінчик.

3. Актуалізація опорних знань

3.1. Перегляд презентації «Класифікація односкладних речень у  східнослов′янському мовознавстві»

3.2.Бліц – опитування

- Дайте визначення односкладного речення

- хто такий суб′єкт?

- дайте визначення речення з означеним  суб′єктом

-  речення з неозначеним  суб′єктом

-речення з узагальненим  суб′єктом

- речення з нульовим  суб′єктом

- речення з непрямим  суб′єктом

-  речення з синкретичним   суб′єктом

- інфінітивного  речення 

- номінативного речення

Мовне спостереження

- Чому в односкладному реченні другий головний член не потрібний?

Запишіть речення, поясніть це

 Дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Т. Шевченко)

Як можемо перетворити дане односкладне речення у двоскладне? Про що це свідчить?

Чи можемо так перебудувати речення, щоб дана чстина була однією з частин складного речення?

4. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

Основна думка: учень повинен уміти добирати потрібну для нього інформацію з різних джерел, повинен володіти навичками дослідницької роботи , щоб володіти компетентностями, щоб уміти створювати «ситуацію успіху», щоб бути конкурентно  спроможним у сучасному світі

5. Основна частина уроку:

5.1.  Мовне спостереження

 Визначте підметово-присудкові центри речень. Доведіть, що односкладне речення є частиною складного

Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знову у неволю, на панщину.

А проте, мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю…

Чутно було, як шелестить комиш шорстким листом  та  іноді хрусне під ногою суха очеретина.

Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора,  підтримували жевріючу під попелом іскру.

5.2. Опрацювання теоретичного  матеріалу підручника 

5.3 .Робота, спрямована на удосконалення вмінь і навичок учнів

1. Прочитайте контекст, знайдіть і підкресліть підметово- присудкові центри речень. Зробіть висновок про те, які речення переважають у тексті: двоскладні чи односкладні. Чому?Визначте  тип односкладного речення. (бо тип мовлення тексту – опис, автор за допомогою о.р.передає стан природи . Відомо, що в текстах на 10 000 речень припадає близько 20% односкладниї речень, а серед них половина - безособові)   

Плутаючись у високих бур′янах, пролазячи попід кущами, що тісно посплітались у сій занедбаній частині панського гаю, вони (Остап і Соломія) долізли нарешті до води. Тут було парно. При повній тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло і тепер звідти пашіло, як з печі. По скляному поверху ставка… тихо плив білою хмарою туман…,  нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля, куширу, зогрітої води

2.Вправа на удосконалення умінь і практичних навичок учнів щодо розрізнення  типів односкладних речень

Завдання: Прочитайте речення, визначте в кожному з них присудковий центр. Зясуйте, яким за способом вираження є присудок і на основі цього зробіть висновок про тип односкладного речення.

1. Бувай здорова…Гляди ж, не забувай мого дідуся. 2. І справді – незабаром почули під ногами розмиту глину і увійшли у чорну пащу провалля. 3. Тоді кажи гоп, коли перескочиш…4. Соломії робилось душно. 5. Ставало вогко й холодно. 6. В повітрі стало тепліше.. 7. З-за високого та густого, як щітка, комишу не можна було нічого розібрати. 8. Комиші, озерця,  єрики… (За оповіданням «Дорогою ціною»)

3. Розподільний диктант

Розподіліть речення за колонками:

I. Речення з нульовим суб′єктом

II. Речення з непрямим суб′єктом

III. Речення з синкретичним суб′єктом

Ставало вогко й холодно.В повітрі стало тепліше.. Соломії робилось душно.Тільки так душно, так важко.Тут нема вже рятунку.Вночі стало йому гірше.Йому так радісно, так добре. Врешті їх покликано. Остапові стало жалко Соломії, страх як жарко

Зробіть синтаксичний розбір речення (робота біля дошки)

Довідка:

Послідовність розбору односкладного речення

1. Навести речення.

2.   Охарактеризувати його за метою висловлювання, інтонацією, за наявністю другорядних членів.

3.   Довести, що речення односкладне.

4.   Визначити тип односкладного речення.

5.   Вказати, чим виражений головний член односкладного речення.

4. Виконання тестів на відовідність:

1. речення з означеним суб′єктом       а) Тоді кажи гоп, коли перескочиш…

2. речення з неозначеним суб′єктом  б) Йому так радісно, так добре

3. речення з узагальненим суб′єктом  в) Комиші, озерця,  єрики

4. речення з нульовим суб′єктом          г) Треба було ламати камиш

5. речення з непрямим суб′єктом       д) В повітрі стало тепліше..

6. інфінітивне речення                           е) Прощавай!!!!

7. номінативне речення                          є)  Йшли недовго

5. Виступи учнів  із матеріалами досліджень на тему: «Уживання односкладних речень в оповіданні М. Коцюбинського «Дорогою ціною»:

Означено – особові:

-         Бувай здорова…Гляди ж, не забувай мого дідуся.. Перекажи, хай вони не журяться..

-         -Добре, Остапе, перекажу.. Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа..Прощавай!!!!

-         Соломіє! Чи ти здуріла?

-         Може, й здуріла, - сміялася Соломія

-         - Пек тобі, маро.. Чистий парубок..Куди ти й по що?

-         - За Дунай, у Січ із тобою.. Приймаєш товариша чи не приймаєш?

-         Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму

Висновок: автор усуває своє «Я»,

Речення з дієсловом – присудком наказового способу слугують засобом створення спонукальної інтонації

Неозначено – особові:

Рушили…

Йшли недовго

І справді – незабаром почули під ногами розмиту глину і увійшли у чорну пащу провалля.

Висновок: виконавець дії невідомий, не називається з певних причин

Узагальнено- особові:

-         Тоді кажи гоп, коли перескочиш…

-         Ну, та нічого, терпи, козаче

Висновок: містить узагальнені судження

Безособові:

-         Ставало вогко й холодно.

В повітрі стало тепліше..

Соломії робилось душно.

Тільки так душно, так важко.

Тут нема вже рятунку.

Вночі стало йому гірше.

Йому так радісно, так добре

Врешті їх покликано.

Остапові стало жалко Соломії, страх як жарко.

Висновок: з непрямим суб′єктом  -  наголошується на стані, в якому перебуває людина, з нульовим суб′єктом   - наголошується на стані природи

Інфінітивні:

Раз у раз доводилося спотикатися, намацувати дорогу, чіплятись за клунки, вставати і знов спотикатися.

З-за високого та густого, як щітка, комишу не можна було нічого розібрати.

Але й те нелегко було зміркувати.

Часто доводилось обходити єрики й озерця.

Треба було ламати камиш

Висновок: передають настрої розгубленості, сумніву, вагання, напруженого пихологічного стану

Номінативні:

Комиші, озерця,  єрики…

Великий, сірий, забовтаний, з гарячими й голодними очима

Висновок: звертають увагу на довкілля, яка стає тлом подій. Використовується в описах природи

6. Підведення підсумків уроку:

6.1. Укладання загальнюючої таблиці

6.2. Мотивація та виставлення оцінок

7. Завдання додому, його коментар

Урок - дослідження української мови (11 клас)
Тема: Особливості вживання односкладних і двоскладних речень у різних стилях
Мета уроку: навчати учнів визначати підметово-присудковий центр простого речення; пояснювати способи вираження головних членів речення; дослідити особливості вживання односкладних і двоскладних речень у різних стилях на прикладі творів  Григорія Сковороди; розвивати навички дослідницько-пошукової роботи ; сприяти духовному розвитку унів
Обладнання: узагальнюючі таблиці "Стилі української мови",  портрет Григорія Савича Сковороди.
Епіграф до уроку: "Стилістика співвідноситься з усіма розділами науки про мову, зокрема, із синтаксиом , оскільки вона розглядає особливості вживання синтаксичних одиниц у тих чи інших мовленнєвих умовах"

Хід уроку

1. Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
- Дайте визначення речення
( Речення - це осмилене сполучення слів або окреме лово, граматично й інтонацйно оформлене як відносно закінчена думка )
- Що становить синтаксичний центр речення?
( головні члени речення - підмет та присудок, навколо якого обєднуються всі другорядні члени речення)
- на основі чого просте речення поділяється на односкладне та двоскладне?
( За наявність граматичної основи та способом її вираження)
-Чим відрізняється односкладне речення від двоскладного?
( Наявністю підмета або присудка, наявністю і підмета, і присудка)
- Назвіть види односкладного речення
(Присудкового типу: речення означено - особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове. підметового типу - називне)
3. Робота з таблицею: розкажіть за таблицею про способи вираження головни членів в односкладному реченні
4. Доповідь про функціонування стилів української мови із використанням мультимедійної презентації за планом:

План

1. Стилістика як наука.
2. Визначення стилю мовлення.
3.Розмовний і книжний стилі.
4. Функції стилів мовлення.
5.Сфера вживання кожного стилю.
6. Найголовніші ознаки стилів.

Українська мова виконує широкий обсяг функцій уживається у ріних сферах суспільного життя і задовольняє широкий спектр мовленнєвих, комунікативних інформативних, естетичних та інших потреб людини, що призводить до її стильової диференціації. залежно від тих чи інщих умов використання мови виробляються певні усталені правила організації усного і писемного мовлення: добору слів, побудови речень тощо, які ще називаються стилістичними ознаками. У мовознавстві їх вивченням займається спеціальна наука - стилістика.

Функціональний стиль - такий варіант або вид мовлення, що покликаний втілювати одну з багатьох функцій мови, використовуючи для цього властиві тільки йому мовні засоби, як цього вимагає конкретна сфера побутування. зміст повідомлення і мета висловлювання.

Класифікація функціональних стилів становить відкриту проблему, оскільки може грунтуватися на різних засадах і сягати різної глибини аналізу мовних явищ.

Усе це дозволяє виділити в сучасній українській літературній мові дві історично сформованф сфери - книжне мовлення і розмовне мовлення.

5. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

На сьогоднішньому уроці ми будемо поєднувати два розділи науки про мову.: "Синтаксис" і "Стилістику", будемо оперувати термінами відомими і новими, та головне - досліджуватимемо особливості вживання односладних і двоскладних речень на прикладі творів різних стилів українського письменника, філософа Григорія Савича Сковороди, адже він зіграв велику роль у становлення української стилістики.

6. Робота, спрямована на удосконалення практичних умінь і навичок учнів.

1. Робота з опорними таблицями.

(Називаємо терміни з теми)

"Синтаксис мови" - це синтаксична будова мови. сукупність синтаксичних одиниць та правил, які регулюють творення і функціонування синтаксичних одиниць.

"Синтаксис" - це розділ граматики, що вивчає синтаксичну будову ови, форм і зміст синтаксичних одиниць.

"Синтаксичні одиниці" - це речення, словосполучення і мінімальна синтаксична одиниця - компонент речення.

"Стилістика" - це наука, яка займається відбором виражальних засобів мови для їх функціонування в мовлення залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації.

"Стиль" - ( з латинської  - загострена паличка для письма) - церізновид , видозміна літературної мови; манера мовного вираження у різних сферах умовах формах, мистецтво слова.

"Стилістиний синтаксис" вивчає стилістичні можливості синтаксичних одиниць, способи використання синтаксичних конструкцій зі стилістичною метою.

2. виступ учня з повідомленням на тему: "Використання двоскладних і односкладних простих речень у стилях мовлення"

Прості речення вживаються в усіх стилях мовлення. однак стилістичного забарвлення вони набувають залежно від способів вираження членів речення, інтонації, порядку слів тощо.

Стилістичні характеристики двоскладного повного речення поєднані із способами вираження підмета і присудка. Більші експресивно - емоційні властивості мають підмети, виражені дієсловами, прикметниками, вигуками, частками. Двоскладні речення є найпоширенішими конструкціями простого речення.

Своєрідність структури односкладних речень,, більша чи менша поєднаність їх з певною сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису, вони впливають на стилістичне оформлення текстів.
В означено - особових реченнях характерне перенесення акценту з виконавця на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні, у публіцистиці.
Неозначено - особові речення характерні тим, що виконавець дії не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу. Присудок виражений третьою особою множини. Поширені в розмовному мовленні, у художньому стилі тощо.
Узагальнено - особові речення містять узагальнені судження , уживаються в усній наро в описах артин природидній творчості.
Безособові виконують різні стилістичні функції. Застосовуються в офіційно-діловому стилі, публіцистиці для відтворення рішучості, наказовості.У художньому стилі вони сприяють змалюванню психологічного напруженого стану людини, передають настрої розгубленості, сумніви.
Безособові форми на -но, -то вказують на наслідки якихось подій у момент мовлення.
Своєрідність синтаксичної будови називних речень зумовлює їх застосування в усіх стилях мовлення. Дуже широко їх використовують в описах картин природи
7. Групова організація навчальної діяльності учнів (учні отримали випереджувальне завдання)
1. Прочитайте виразно текст. Визначте стиль мовлення. Визначте предикативні центри простих речень та способи вираження їх. Зробіть висновок про те,. яких речень у даному тексті найбільше? Які особливості уживання таких речень?
Текст для учнів першої групи

Картка-інформатор

Збірку написано у 1753 - 1785 р.р.

"Сад божественних пісень"

Пісня 19-та

Ах ти, нудьго проклята! О, докучлива печаль!

Гризеш мене затята, 

як міль плаття чи ржа сталь.

Ах ти, скуко. ах ти, муко, люта муко!

Да не буду все з тобою всюди всякий час.

Ти, як риба із водою, завжди біля нас

Ах ти, скуко, ах ти, муко, люта муко!

Звіряку злу заколеш, 

коли візьмеш гострий ніж,

Нуди ніяк не збореш,

хоч меч добре свій сталиш.

Ах ти, скуко, ах ти, муко, люта муко!

Добпросердечнеє слово коле звірів цих,

Увійти воно готове до думок твоїх.

Ах ти, скуко, ах ти, муко, люта муко!...

Текст для учнів другої групи

Картка-інформатор

Збірка складається із 30 байок, написаних Сковородою у 60-70-х .р.р

"Байки Харківські"

"Вітер і філософ"

- А щоб тебе чорт забрав, проклятий!

- За що мене лаєш, пане Філософе? - спитав Вітер

- За те, - відповів мудрець, - що як тільки я відчинив вікно, аби викинути часникове лушпинученнюня, ти ж бо так війнув своїм вихором, що все розсипалося по столі та світлиці. Окрім того, ти перекинув і розбив останню чашку з вином, не кажучи вже про те, що, видмухнувши з папірця тютюн, засмітив увесь таріль зі стравою, яку я збирався по праці попоїсти.

- Та чи знаєш ти, - спитав Вітер. - хто я такий?

_ Ще б пак не знав такого! - вигукнув Філософ. - Хай про тебе мужички розбалакують. А я після вивчення небесних планет навіть не зверну на тебе уваги. Ти лише порожня тінь...

- А коли я , - каже Вітер, - тінь, то є  при мені й тіло.
.............................................................................................
Сила: Хто на погоду та врожай сердиться, той заміряється на всетворящого Бога, гордіє.

Текст для учнів третьої  групи

Картка-інформатор

Цей твір - конспектвний виклад лекцій, які Сковорода прочитав у додаткових класах  при Харківському колегіумі. Дослідники припускають написання твору до 1768 року. Загалом це був курс етики, однак  лекції визнано за такі, що не відповідали ученню церкви, і Сковороду усунули від викладання.

Двері - образ як символ входу у щось.

"Вступні двері до християнської добронравності"

 Перед дверима

 Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним.

Немає солодшого для людини і немає потрібнішого , як щастя немає і легшого за це. Хвала ж блаженному Богові!

Царство Боже всередині нас. Щастя в серці. серце в любові, любов же - в законі вічного.

Що б було тоді коли б щастя, найпотрібніше і наймиліше для всіх, залежало б від місця, часу?

Тоді б щастя наше і ми з ним були б бідні.  Чи можливо народитись усім  в одному якомусь часі?  Як же поміститися в однім чині чи статі?

Тепер чи ж бажаєш бути щасливим? Не шукай щастя за морем, не проси його в людини, не мандруй планетами, не плазуй земною кулею, не блукай Єрусалимами...За золото можеш придбати село: річ важку, але обхідну, а щастя.... завжди і всюди дається задурно.

Повітря і сонце завжди з тобою... Щастя ні від небес, ні від землі не залежить....

Текст для учнів четвертої  групи

Картка- інформатор

Трактат присвячений проблемі алегоричного трактування Біблії

"Про читання на користь душевну"

Бачиш, друже мій, що численні добрі соки виточили одне слово, зі смислом розкушене. Біблія є справєня ліщина. Зірви з цієї ліщини один горіх, один лиш горіх. Розкуси його і розжуй. Тоді розжував ти всю Біблію. Всі цієї ліщини горіхи  шкаралупою ж дуже розрізняються, а зерном не кажу подібні, а те ж саме.

Текст для учнів наступної   групи\

Карка - інформатор

У Харківському колегіумі Григорій Сковорода познайомився  і подружив на все життя з учнем колегії Михайлом Ковалинським. дружба ця залишила глибокий слід у житті філософа, породила велику його епістолярну спадщину.

Лист до Михайла Ковалинського

Здрастуй, найдорожчий любителю муз, Михайле! 

Що є огиднішим за любов вульгарну. удавану, і навпаки, божественним, ніж любов християнська. тобто істинна? Що таке християнська релігія , як не істинна і досконала дружба? Хіба Христос не встановив, що відзнакою його учнів є взаємна любов? Хіба не любов все поєднує , будує, творить? 

Що дає основу? Любов. Що творить? Любов. Що зберігає? Любов. Що дає насолоду? Любов.

Але вже кличе мене дзвінок на лекцію грецької мови.

Бувай здоров найдорожчий Михайле...

Твій Григорій Скворода.

5. Підведення підсумків уроку

6. Оцінювання роботи учнів на уроці

7. Домашнє завдання. дібрати приклади  стилів. Користуючись, узагальнюючою таблицею, зробити висновки про особливості вживання односкладних і двоскладних речень.

Додатковий матеріал: