Translate

вівторок, 25 березня 2025 р.

Вірш про те, що турбує...

Щоночі над нами шахеди, шахеди, -

Їх безліч: немає від них і хвилини спокОю,

Навіщо на мене пускають ракети, -

Я ж жити на світі ще хочу!


Вкраїна моя розруйнована дуже, 

А скільки хоробрих лежать у землі,

Ще скільки терпіти війну цю, мій друже?

Як довго терпіти тобі і мені?


Три роки минули, як в страшному тумані, 

Скількох вже забрала нещадна війна?!?

Допоки горітиме сонце у небі,

Допоки горітимуть села й міста?!


Я вірю: час прийде - ми будем, ми станемо

Знову, 

І наша держава  росію здола!

Щасливими стануть містечка і села,

Прекрасна і люба Вкраїно моя!




Немає коментарів:

Дописати коментар