Листопад  тим  листям - падолистом

заяскравів - заіржавів,

пройшовся мовчки нашим містом,

заморосив - заморозИв,

і осінь ніби відступила,

сховала образ свій у шалі,

тим листом-ковдрою накрила,

завмерла  у своїй  печалі.

Дала нам час осмислити,

задуматись, зависнути,

продумати і спланувати,

заснути, щоб не рахувати

осінніх днів печаль нестримну,
а потім ранком раптово встати

і під вікном калину дивну

 д  у  ш  е  ю     в  і  д  ч  у  в  а  т и