А ти коли і як , і за яких обставин

шукала відповідь на декілька питань?

Коли чекала радощів прекрасних, 

Коли отримала від чоловіків зізнань?

Напевно, сірий дощ усе - все перекреслив,

І змив душі сум'яття - він такий мастак!

На серці лише болі  він усі окреслив,

Поставив в серці він окличний знак!

Простує час упевнено і чітко,

Своїм думкам не варто довіряти, ні!

Бо ти є та, кого збиває із ніг вітер,

А він збива людину без мети!

Ні день, ні ніч - ніщо на світі  і ніяка сила

Тебе не спинить, коли ти - вогонь!

Коли щодня ти сильна і двожильна,

Коли не відчуваєш ти своїх долонь...

Вони, ті руки, пробивали стіни,

Боролися наперекір всьому!

Ти все змогла, усе переборола зсередини, -

Звільнивши, вочевидь, себе саму!

А ти коли і як, і за яких обставин

шукала відповідь на декілька питань?

Нарешті вийшла із життя гущавин,

Новою для самої себе стань!