Грайлива осінь посмішкою кличе,

немов заманює мене у хащі,

щось хоче? певно  і незвично

в осінніх травах тихо заколише,.

заманить в ліс, закличе у тисняву,

там, де в дубах спотілий вітер спочиває,
укрившись ковдрою кудлатого туману,
забувши все,

зустріну в хащах  лісову оману...

Похмуре небо хмарами чарує,

а дощ крізь них прорватись ніби хоче,

похмура осінь настрій мій вартує,

від себе відпускати аж ніяк  не хоче,

Чекаю сонця, чар, плекати хочу мрії,

намріяти сполохані надії, 

волію розганяти біди і печалі,

бажаю щастя і бджолі, і травам,

я дуже хочу, просто дуже хочу,

аби собі бажати щастя ось в цю осінь,

аби мене не оминали роси,

чекали ранки і для мене  вечоріли дні!

О люба, тиха і чарівна осінь, 

плекай мої надії і мрії молоді!