Ніби хтось покликав, ніби хтось позвав...

осінь у траві лишає жовтий лист,

його вітер нині вранці обірвав,

а тепер це буде ніби справжній лист

у минуле літо, у весну минулу,

що минула й збігла джерелом дзвінким,

ніби й не згадала - назавжди забула,

відгукнеться нам відлунням  гомінким...

так життя минає, спокою немає:

не вернеться вже ніколи  час до нас ,

лише вітер, вітер, той осінній вітер,

зможе повернути в пам"яті той час