Лагідне море сонцем лоскоче,
пестить мене, ніби власну дитину,
тихо і ніжно щось ніби шепоче,
дарує любові краплину.
Море чарує, гойдає, колише,
подихом свіжим в уста мені дише,
море до мене охоче,
додому, авжеж, відпускати не хоче,
для мене воно, як перлина,
це ж щастя: я тут відпочину.
Буду я слухати море щоночі,
мріяти з небом, дивитися в очі,
дихати вітром, співати пісень....
Море, чого ж ти, чого ж ти ще хочеш?
Чекай мене знову, настане той день!
Немає коментарів:
Дописати коментар