Про ...

Сонце, чому ти спопеляєш душу,

Чи вочевидь, то є твоя отрута,

Небо, чому таке глибоке,

Не дотягнусь рукою до кінця...

Там ще літають ракети і комети,

Там ллє водою дощ, як із відра ...

Тут, на землі, ще повно горя і страждання,

І море сліз тут вповні на віки,

Народу України поривання - 

До Перемоги нас ведуть усі стежки!

Тут пахне димом і багаттям,

І сонце допікає до живого, 

Усі Сини горять завзяттям,

А Матері чекають лиш простого:

Щоб закінчилася війна,

І повернулися Сини,

І знову можна було б жито жати,

І буде сонце, поле й тишина,

І вже не треба буде один одного  вбивати...