Про осінь
Мій любий Жовтню,
Принагідно мені про себе нагадай,
Коли опале листя жовте
Пливе, неначе водограй...
У світанковім сні приємнім
Стоїть від того листя шум,
Що нагнітає так багато
По - справжньому осінніх дум...
Зненацька вітер заколише
Верхів'я втомлених дерев,
Хмарина дощиком вже дише -
Стоїть у лісі листя рев...
О Осінь! Ти прийшла неспішно,
Помалу кожним літнім днем
І серце радуєш невтішне -
Проллєшся вмить ось вже дощем...
Немає коментарів:
Дописати коментар