Про карантин , про пусті класи, про те,  що вчителі сумують за своїми учнями...

Так стало тихо, ніби у пустелі,
Немає "жителів" у нашій у оселі,
Немов життя спинило тихий крок -
Ніхто не йде на наш урок!
Так стало тихо,
Навіть миші
Вже не порушують у класі тиші,
Всі вимерли- авжеж,
Цей карантин неначе вже без меж!
Зустрінемось!
Побачимось!
Відчуємо!
Наш колектив учительський
Уже віншуємо!
Чекайте: все у житті минає, -
І карантину час повідьно,
Але все ж стікає!