Translate

четвер, 30 листопада 2017 р.

Цей листопад прощається із нами.
встелив всю землю килимами,
зірвав вже листя із дерев,
спинив дерев осінній рев , -
затихла осінь, ніби причаїлась,
сонно сивими туманами прикрилась,
чекає щось від завтрашнього дня,
призупинила хід свого коня...
Той дивний білогривий кінь 
ступав туди, куди йому  було не лінь:
і в сад. де груші пали рясно,
і в поле, що ясніло ясно
і в темну й невідому синь,
що обзивалася луною,
щеміла сумом і лунала дзвоном,
що не вгавав і не вщухав,
тим гулом дзвін коня лякав,
той білогривий дивний кінь-
ще теплий  вересневий день,
 погідливий жовтневий ранок,
похмурий вечір листопаду,
він йшов повільно, день за днем,
ну а тепер щось зупинився,
завмер і ніби причаївся,
чекає щось від завтрашнього дня..
дарую вам цього коня, 
беріть його у спогади свої, 
адже цю осінь вже ніхто не вЕрне,
вона минула й відійшла,
махнула на прощання нам рукою
і побрела в минуле чорним полем -
повівши  і свого коня...


Немає коментарів:

Дописати коментар