Обійму гриба рукою,
Ляжу в травах, засміюсь,
І пишатимусь красою,
І красою обіллюсь.
Небо в хмарах,
Я у травах,
Гриб у лісі, у траві,
До чого ж життя прекрасне,
Як же хороше мені!

Тебе кохаю я....
У цих словах - уся суть життя,
Вони тримають Землю на орбіті,
Хвилюють океан,
Тримають Сонце у зеніті,
І так незримо огортають у прозорі сіті,
З яких не вибратись тобі,
Оці тенета не спадуть,
Не щезнуть марою у день осінній,
Бо знай: найбільше від усіх у цьому світі
Тебе кохаю я...

Лине дощ, як сльози, з неба,

ллється товщею води,

у житті тільки того й треба, 

аби не було біди,

аби не було нещастя, 

горя, смерті, - і тоді

заквітує квітка щастя,

 подарую я її дише тобі.

користуйся, а якщо забудеш,

а якщо нещасним станеш ти,

то візьми у руки квітку щастя,

і побачиш: знов життя буде цвіти